Форма входу

    Середа, 2024-05-08, 1:23 AM
    Вітаю Вас Гість
    Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

    Блогvfvfv

    Головна » 2009 » Червень » 5 » “Великий и могучий русский язык” - от такка от замітка
    “Великий и могучий русский язык” - от такка от замітка
    11:31 PM
    блог, тарас, прокопишин, соціолог,“Великий и могучий русский язык”
    А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по- своєму,
    a ми по-своєму. У них народ і слово, і у нас народ і слово.
    А чиє краще, нехай судять люди.

    Тарас Шевченко.
    Передмова до нeздійсненного видання "Кобзаря"
    Що ми знаємо про російську мову?
    Починаючи зі школи, або й того краще - дитячого садка, вихователі, викладачі та й інші люди, які є просто зомбовані
    попереднім режимом, мимоволі (автоматично та підсвідомо) вдовбували нам в голови, що російська мова це найбагатша та
    наймогутніша мова світу, що всі найкращі поети писали нею, бо це єдина мова, яка може так добре передати емоції. Що так
    як росіянин висловлює свої переживання за допомогою мови, більше не зможе це зробити жодна людина, яка розмовляє іншою ( не російською ) мовою і про те , що вони неповноцінні. Їх змушували в це повірити і ,на жаль, в більшості випадків вони
    цього домоглися.
    Звернемо увагу на те, що українську мову вони взагалі й за мову ніколи не вважали, кажучи , що це діалект російської мови
    ,переконували, що взагалі треба її знищити і викорінити, як паразитичну. Можна переконатися на будь-якому форумі , де є теми
    , присвячені мовному питанню різних народів , про те, що 70% росіян вважають ту мову, на якій вони розмовляють,
    ледь не давньоруською, якою розмовляли князі в Київській Русі. Свою землю вони звісно ж вважають самою Київською Руссю,
    а нас, українців, обожнюють називати малоросами, вказуючи на те , що Україна, українська мова та й взагалі
    наша нація - це всього лиш новоутворення, яке народилося з Великої Могутньої Київської Русі, хоча все й було з точністю навпаки.
    Чому так сталося?
    Це можна дуже легко пояснити . Тоталітарний режим Радянської влади всім республікам насаджував одну мову « головну»- російську.
    Найбільше від цього постраждала українська нація . Для радянської влади Україна була нестабільною (ненадійною в плані
    щодо підкорення та послушності тому режиму). Для влади основним завданням було зробити з різних народів сіру масу людей,
    яка б працювала як єдиний добре відлагоджений механізм і, вірячи в те, що вони споконвічні брати і сестри, не задавали зайвих запитань.
    Для цього треба було знищити поняття окремої нації, народності чи самобутності народу і , звичайно ж, почати потрібно було з мови.

    Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема
    насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину,
    створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.

    Костянтин Ушинський

    «Величие русского языка”
    Всім відомий російський сатирик Задорнов одного разу, виступаючи по телевізору, приводив в приклад могутність, гнучкість
    та емоційну забарвленість російської мови у порівнянні з англійською мовою.
    «Вот послушайте какой багатый русский язык, как мы можем разнообразно выражать чувство любви: я тебя люблю, люблю я тебя,
    я люблю тебя». Ну і що тепер, українською виходить те саме: я тебе люблю, люблю я тебе, я люблю тебе. Так чим же українська гірше?
    А нічим . Я навіть з впевненістю скажу, що наша мова набагато краща.
    А тепер давайте розглянемо такий випадок .
    Як можна звертатися до коханих, щоб висловити свої почуття ?
    Рос.: “Любимая, любимый”; укр.: Любонько, любове, люба, голубонько, лебідонько, горличко, серденько, кохана, соколе ясний,
    голубе сизий, коханий, любий. І це ще неповний перелік всього синонімічного багатства слів, що висловлюють найпрекрасніше почуття.
    Зверніть увагу, я тут не вживаю слова, які є схожими в обох мовах такі як «милая»-мила або «солнишко» -сонечко,
    А тепер порівняємо ще один мовний аспект. Про російську мову говорять:
    “Великий русский язык, могучий русский язик”. А про українську ? - ніжна, прекрасна, чудова, солов’їна, різнобарвна, співуча,
    мелодійна українська мова. Як мову можна називати «могучей и великой» , якщо в ній є всього два слова, які її хоч якось характеризують?
    А як зрозуміти те, що вони пишуть своїм «языком»? Та якщо ж вона така велика та могутня ваша мова, чому в ній не змогли знайти два
    фонетично різних слова для означення зовсім несумісних речей. Наприклад , як в українській мові: язик -частина тіла і мова- система
    звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства. А як зрозуміти те, що у них для того щоб перевести корову
    через дорогу та перекласти текст також використовується тільки одне слово «перевести» .Ну, просто, дуже багата мова.
    Часто ми можемо почути про те ,що українська мова якась неправильна та кумедна. Добре, ось вам приклад , де все навпаки .
    ХХХ - працівник, якому довірено грошові або товарні цінності , який несе відповідальність за збитки, заподіяні організації чи установі з його вини.
    ХХХ- укр. матеріально відповідальна особа - тут все ясно.
    ХХХ-рос. материально-ответственное лицо . А як це зрозуміти? Якщо зникнуть кошти - то за це відповідатиме не людина, а її обличчя?
    На мою думку, це повна маячня. До речі, українською можна сказати лице або обличчя, а на їхньому могутньому, по-моєму ,
    є тільки одне слово – “лицо”
    “Богатый, богатый, богатый…. “ А… згадав, на що він справді багатий - на матюки. Звичайно ж, ось, мабуть , в чому полягає його
    велич та багатство. Ну тут годі й сперечатися , в цьому напрямку цій мові дійсно немає рівних. Задумайтесь самі, звідки до нас прийшли
    всі ці матюки, адже в українській мові ,яка завжди виділялась своєю ніжністю та милозвучністю ніколи такі слова не вживалися.
    До речі
    А тепер подумайте, то чи я ж мова тепер дійсно багата і велична? Звернемось до уривку з цитати Максима Рильського
    Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова….
    Проаналізуймо цей уривок з кінця. Чим багатша мова, тим багатша думка. А це в свою чергу вказує на те, що український народ
    завжди був і духовно, і культурно багатший ніж наші так звані «споконвічні брати», які так люблять називати нас «малоросами» .
    Переглядів: 1662 | Додав: Vade_maaR | Теги: хз, роздуми, замітка, мова, блог, тарас прокопишин | Рейтинг: 0.0/0 |
    Всього коментарів: 1
    1 Максим  
    0
    Доброго вечора.
    ось сайт з якого взято цей матеріал(сайт автора)
    http://teka.ks.ua/viev_post.php?id=6

    Ім`я *:
    Email *:
    Код *: